Sunday, January 20, 2013

Ramgarhia Khalsa School

Ramgarhia Khalsa School was established in 1986 and has since then been teaching the Punjabi language and Gurmukhi script to local children and youth. Regular classes occur every Sunday mornings from September to June and for the past few years there have been summer camps as well. 

The school aims to not only pass on the Punjabi language, but the values and heritage that coincides along with it. Keeping our roots alive and vibrant are an important part of embracing and integrating our similarities and differences in todays diverse society. 

Essay by Jaskaran Singh Dhindsa - PUNJABI

A story about understanding the meaning of giving donations and the blessings the donor receives. God takes care of those whom help others.





Essay by Pushap Singh Jhanji - PUNJABI

A story about the circle of life.


Essay by Gurkirpal Singh Mondair - PUNJABI

A story about how hard work will lead to successful results.



Essay by Samreen Kaur Sandher - PUNJABI

A story about a young boy who cried lion.



Essay by Gursimran Kaur Cheema - PUNJABI

A story about a King and his 7 daughters and the importance of keeping faith.






Essay by Amrit Kaur Aujla - PUNJABI



A story about how persistence can help one achieve his/her goals.



Essay by Chanroop Kaur Bhatti - PUNJABI


A story about a short farmer and how he is able to solve the problem of getting a mango off a very tall tree.


Essay by Armaan Singh Dhindsa - PUNJABI

A story about how a thirsty crow works hard to get water.

Essay by Simran Panesar - PUNJABI

A story about the beauty of the different seasons. 

MEYOKUMIN SCHOOL

The next few pages contain contributions from students from the Meyokumin School. Read on!

Essay by Kirat Preet Kaur Sraa - PUNJABI


Essay by Prabhtej Singh - PUNJABI


TELUGU LANGUAGE SCHOOL

The next few pages contain contirbutions by students and teachers of the Telugu Language School.


About Languages - TELUGU

-->
By Savithri Machiraju Teacher from Telugu School  
What's the English word for the father-in-law of your son in relation to you?

            How many seasons are there in a year? 

            What are the six basic flavours out of which all the different taste combinations can be created in cooking?

            If the only language one know is English, one might answer the above questions as “I don't know”, “four”, and “I thought there were only four basic flavours?”

            But if one also knows the Telugu language from India, one could correctly answer, “viyyankudu”, “six”, and “salt, spicy hot, sweet, bitter, sour, and vagaru.

            We see from this that, even a cursory study of a language tells us a lot about the culture and even geography and climate from which it sprang. 

            The fact that a word like viyyankudu exists (along with different words for elder brothers and sisters and younger brothers and sisters, elder and younger uncles and aunts, uncles and aunts who are one's father's siblings and one's mother's siblings, and so on) tells us how important family relationships are in the Telugu culture, and moreover, that the concept of “family” extends far beyond those who have a blood relationship to oneself.  

            The fact that there are six seasons in a year (season of re-blossoming of trees, season of heat, season of rains, season of clear moonlight, season of falling leaves, season of cold) tells us, first, that this culture developed in a latitude much closer to the equator than the northern latitudes where only four seasons were observable, and second, tells us that the people here had, perhaps, a closer relationship with nature and its changes.

            Similarly, having six basic flavours versus four (salt, sweet, bitter, sour), indicates a greater variety of fruits, vegetables, and spices in southern India (where Telugu originated) than in northern Europe (where English originated).  See how much we learned about Telugu culture with just 13 words!

            It is often claimed that English has the largest vocabulary of any language in the world – mainly because it has co-opted many words from other languages and calls them its own – but I have found on many occasions that there is no exact translation for certain Telugu words. This is not to denigrate English, but to celebrate the richness of the variety of human experience that leads to forms of expression that can be widely or subtly different.

            The tremendous importance of language as the keeper of culture can be seen by the fact that almost every colonizer or conqueror sought to eradicate the language of the conquered people first in order to subjugate them.  This happened with the aboriginal populations of North and South America and Australia, and with the Africans brought to the Americas as slaves.

            Though learning a second language may seem like a daunting challenge at first, it has many benefits. If one travels to the country of origin of the language, it allows the traveller to converse with a wide variety of people, and not be restricted only to those who speak English, who often represent a small and restricted cross-section of that society.  Even if one cannot travel and meet the native speakers of the language in person, one can still read the books of that culture in their original language, rather than translation, and get the full flavour of the writing.  More importantly, it opens up the entire history of a people through the ages in their own words, and not as others see them.

            For children growing up in a country and language different from that of their parents, knowing their heritage language serves as a bridge to understanding their cultural heritage; through their ability to converse with elder relatives, they can get the oral history of their family and also learn about their heritage country via its popular art forms such as films and music.

            Finally, for children or adults, knowing more than one language and culture broadens one's perspective of the world, and leads to better understanding of people with a different point of view.  And better understanding will lead to reduced conflict in the world.


Poem by Ashwath Puchakatla - TELUGU


                                         Opening Doors Unlocking Potential

When there are books,
It can make anybody crawl into a nook.
And when there is learning,
Everybody will be soaring.
But if there are no books and learning,
Everyone is mourning.
Since nobody can live without mistakes,
Some books can give some people what it takes.
And when you are sad,
Books can make anything good from the bad.
If you don't know math,
You'll feel the wrath.
So remember,
Learning is important.

 By: Ashwath Puchakatla                                               

Cartoon - TELUGU


GIL VICENTE PORTGUESE SCHOOL OF EDMONTON

Gil Vicente Portuguese School was founded in September of 1971 with a group of about ten students.  In October of 1972, with the encouragement of the Portuguese Counsel in Vancouver, Dr. João Valadas, the school continued with 25 students.  In June of 1973, the school was recognized by the Portuguese government and the students were able to write exams which were recognized in Portugal.

With immigration still open to Portuguese families arriving in Canada, interest in the school grew within the community.  The number of students reached its peak in 1982/1983 with approximately 200 students.  They comprised 8 classes of various grade levels.

Over the years, due to changes in the government in Portugal and improvements to the standards of living, there was a slow decline in families immigrating to Canada.  Those that were already here  became more integrated within the Canadian culture and the number of students attending Portuguese School declined.

In recent years the interest in learning the Portuguese language has begun increasing once again.  The number of students remains consistent with approximately 100.  This is believed to be a result of our Portuguese 15, 25 & 35 credit courses along with changes to the Alberta Learning Standards.  Students and the community at large are beginning to become more aware of the importance of a second language, not only for family relationships, but for professional advantages as well.

Essay by Justin Antunes - PORTUGUESE


Essay by Samantha Gouveia - PORTUGUESE


Grade 3 - PORTUGUESE


Stefanie Fontaine - PORTUGUESE


Patricia Isidoro - PORTUGUESE


Portuguese 15 - PORTUGUESE


Essay by Phillip Estevez - PORTUGUESE


Essay by Nicolas Luz - PORTUGUESE


GRADE 4 AND 5 - PORTUGUESE


Grade 2 - PORTUGUESE


GRADE 1 - PORTUGUESE


Essay by Alex Matias - PORTUGUESE


IVAN FRANKO SCHOOL OF UKRAINIAN STUDIES


The Ivan Franko School of Ukrainian Studies (Kursy Ukrainiznavstva) was started in Edmonton in September 1956. It was names after the poet considered Ukraine’s second greatest.

The aim of Kursy is to give Ukrainian-speaking youth a deeper knowledge of the Ukrainian language, literature, history, geography, culture and music, so that this will increase their Ukrainian identity and pride.

From 1983 to date, school is located at the St. John’s Orthodox Cathedral auditorium. The curriculum divided into 4 school years. Classes are held on Saturday morning from 9:00-12:00.

Kursy is an accredited Alberta Private school since 1959, granting high school credits for Ukrainian Language Arts 10, 20, 30. Many certified Alberta teachers and principals have been and are no staff. Our school is run by a non-profit community organization which is called The Society of Ukrainian Studies of Alberta.

Students are always supplemented their studies with cultural activities in the school and in the community. Since 2001, the graduating classes visit Ukraine during spring break.

The school's current student's population is of 49 students. The 515 graduates to date from Kursy are upstanding and influential Canadian citizens, professionals, business and trades people.
We are members of IHLA since 2004. You can find out more about our school program by contacting principal, Liliya Sukhy, at 780-476-7529 or e-mailing to lsukhy@hotmail.com.


Essay by Anna - UKRAINIAN


Мови – Дороговкази до Культури


Мови - це все, що є у житті людини. Завдяки мовам ми можемо розмовляти з іншими людьми з інших країн.
         Люди бувають різні, розмовляють різними мовами, мають свою культуру, традиційну їжу, пісні, музику, гімн, традиційні костюми та свої
звичаї.
Кожна людина хоче подорожувати навколо світу і відвідувати різні країни і міста. Але не є дуже цікаво, як що ти не знаєш мову. Ти не зможеш дізнатися про щось нове, запитувати питання, знайомитися з людьми і взнавати про їхнє життя, традиції і культуру.
   
     Коли люди знають більше мов, то вони можуть порозумітися з іншими людьми, знайти більше друзів та знайомих. Світ стає ближчим і цікавішим.

Анна Яремкевич

Essay by Roxana - UKRAINIAN


Мови-Дороговкази до Культури
Кажуть, що скільки мов ти знаєш, стільки разів ти Людина. Найважливішою мовою для кожної людини є, звичайно, рідна мова. Її треба знати дуже добре, пишатися нею і казати іншим людям спілкуватися рідною мовою. Наймилішими для людини є звуки рідної мови. Її значення для людини важко уявити. Лише людина має дар Божий знати. "Спочатку було Слово. І слово це було Бог..." - так пише Біблія, велика книга мудрості.
За мовою можна впізнати людину та  її погляди на життя. Добре слово часом більше допомагає, ніж десять рук. І, навпаки, погане слово може відбити охоту до роботи. 
 Роль мови для людини - це саме життя. Доки живе мова, доти живий і народ. Мову треба любити, вивчати та розвивати. Треба боротися за красу нашої мови, за її правильність та  багатство.
За допомогою мови люди спілкуються між собою, виражають свої думки, почуття. Не має і не може бути мови без суспільства, а суспільства - без мови. Для кожного народу, кожної нації, найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Рідною мовою української нації є українська мова. Поняття рідної мови – це поняття про рідний край, батьківську хату, материнське тепло. Українська мова постійно розвивається і збагачується. Дуже важливо знати більш, ніж одну мову. Знання мов вказує на освітченість людини. Поет О. Олесь так писав про нашу рідну українську мову:
                                    В землі віки лежала мова
                                    І врешті вибилась на світ,
                                    О мово, ночі колискова!
                                    Прийми мій радісний привіт...
                                    Цвіти і сяй, моя державна мова....
Роксана Цокан

Essay by Olya - UKRAINIAN

-->
Мови – Дороговкази до Культури

               Ні для кого не секрет, що народ, втрачаючи свою культуру, перестає бути народом. Отже, культура — це наш скарб, її треба берегти, розмножувати і передавати іншим.
            Рідна мова... Вона така неповторна, мелодійна і співуча, материнська і калинова, бо вібрала в себе все від рідної землі. У народу не має більшого скарбу, ніж його мова. Мова - це характер народу, його пам'ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі. Мова – це культура, майбутнє і минуле, тому ми повинні зберегти її. З рідною мовою мають зв'язок найдорожчі мої спогади про перше слово вимовлене в дитинстві, затишок батьківської хати, перше відчуття волі, подих кохання, перші помилки, падіння і перші перемоги. Мова і культура тісно пов’язані між собою. Мова передає дух культури, а без культури не існувала би мова.
            Ми всі різні, маємо різні погляди на життя, політику, різні точки зору на життя, але коли ми маємо спільну мову- ми народ, і саме мова є дрорговказом до нашої культури. Де би ми не їхали, ми зберігаємо свою культуру, ту частинку себе, яка незамінима. Де би я не пішла, я горджуся тим, хто я є. Як тільки я кажу, що я  українка, всі якось зразу згадують варенники, українську кухню, частину моєї культури і мені приємно те, що люди знають, хто я є. Я не тільки горджуся, але я допомагаю пізнати культуру України всім бажаючим. Багато з моїх знайомих знають різні слова на українській, знають про українську кухню, вміють вітатися на українській і дехто вміє танцювати українські танці.
             Добре, що я не тільки зберігаю культуру, але і поширюю її,  дізнаюся щось нове від інших культур, збагачую її і передаю її як носій цього чудового скарбу. Та де б ми не пішли, ми повинні памятати, хто ми є і не цуратися свого слова. Але зараз залишилось дуже мало людей, які розмовляють українською, особливо це стосується молоді, яка приїжджає  в місто і відразу ж починає закидати словечки російською, тому що сьогодні говорити українською не модно. Дуже боляче усвідомлювати, що те, що люди плекали тисячами років, молодь зараз знищує. Але ми стараємось залишатися тими, хто ми є і, моживо, це не модно, але  багато хто старається зберегти свою рідну мову та культуру.
            Шануймо тих, хто збагачував наше розуміння про мову та культуру, тих, хто допоміг нам зрозуміти її значення в нашому житті і тих, хто просто зберіг її і старається передати іншим. Сама з свого досвіту знаю, що це важливо і необхідно для майбутнього. Адже ми – українці, а  це наша пам’ять, наш скарб, який потребує нашого захисту і уваги.  Тому збережіть те, що вам подароване життям.  Як казав Юліан Дзерович: Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація.
Оля Шершун

Essay by Olenka - UKRAINIAN


Мови – Дороговкази до Культури
Як каже народне прислів’я Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш. Наша мова дуже щира, світла, казкова, ніжна, багата,   барвиста, буденна і святкова водночас. Також вона - свята і найрідніша для українців. На світі є багато різних способів, як мови з’єднують світ, в якому ми живемо. Наприклад, ніде в світі людина не говорить на одній мові. На теперішній час вивчати інші мови хочуть всі, навіть молоді покоління. Як це не дивно, але підлітки вивчають інші мови та багато з них знаходять роботи, які зв’язані з мовами. Наприклад, стають перекладачами або навіть просто допомагають своїм близьким, які не знають, як справлятися з фантиками, навіть на простій цукерці, де пише більше на англійській, ніж на українській. Також зараз багато людей подорожують,  і, навіть, переїжджають жити у нові країни. Саме для цього їм треба знати та вивчати щось нове про ці країни, про культуру,  людей і в тому числі мову, яка з’єднує те суспільство.
Є багато різних мов в світі, які різні, але є і багато мов, які подібні між собою. Через  подібність між мовами, вони можуть з’єднувати світ. Зараз в світі, на мою думку, одна тільки мова, яка об’єднує весь світ, на якій майже розмовляє весь світ - англійська. Навіть, якщо людина знає декілька слів на англійській, то це вже     контакт, який допомагає людям розмовляти та розуміти один одного.
Також мови можуть розділяти країни, коли вони не можуть порозумітися між собою. Але я думаю, що мови більше  об’єднують нас, ніж розділяють. Я дуже рада що ми всі схожі і водночас ми всі різні та особливі по-своєму.
Олена Українець

Russian Education Centre



The Russian Educational Centre was founded in July 2010 by an enthusiastic group of Russian community members who believe that the main purpose of our organization is help provided to members of the community in various fields of everyday life. One of the goals of our Centre is to preserve Russian language and culture in the Russian community and to promote it in our multicultural society. Another goal is to help newcomers to adapt faster to their new life.



The Centre is maintained by professional teachers and dedicated community members.

In our Centre students learn not only Russian language, but also rich Russian Literature and History. We deliver courses for school students and adults as well.



We believe that the ability to understand and communicate in different languages is very important in Canada where Multiculturalism is one of national policies. Development and nurturing of different languages contribute to the cultural and linguistic diversity of the society, to personal enjoyment, better understanding of people belonging to different cultures, and global citizenship.



Our Centre is a member of International and Heritage Languages Association (ILHA). Our teachers are eligible for all first class Professional Development activities offered by IHLA.



We hold classes for children on Saturdays from 10 a.m. till 2 p.m. beginning in September after Labor Day and ending at the beginning of June. The schedule for adult classes is decided together by students and instructors.



We also offer ESL classes for adults. This program is free for landed immigrants and citizens. This program became possible thanks to funding provided by ECALA.



We offer Computer classes for adults. This program is free for landed immigrants and citizens. This program became possible thanks to funding provided by ECALA.



We prepare adults to take GDL class 7 exam and train for GDL Class 5 Road Test. 



The Russian Educational Center is run by a non-profit community organization called Alberta InterScience Association.
 
TEACHERS



The Center has an excellent and dynamic group of professionals who take part in different professional development sessions in order to improve their teaching proficiency, techniques, and skills. They are university graduates and have vast teaching experiences in Russia and Canada.




Need more information?

Call us @ (780) 468 – 7157


РУССКИЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ ЦЕНТР

Русский Образовательный Центр создан в июле 2010 года энтузиастами русской общины, которые считают, что основной целью организации является всесторонняя помощь членам общины. Одной из задач Центра является сохранение русского языка и культуры у русскоговорящего населения Эдмонтона и их пропагандирование в нашем многонацио-нальном обществе. Другой не менее важной задачей своей деятельности Центр считает помощь пребывающим иммигрантам в быстрейшей адаптации к новой жизни.

 Деятельность Центра осуществляется профессиональными педагогами и активными членами русской общины. В нашем Центре студенты обучаются не только русскому языку, но также знакомятся с богатейшим литературным и историческим наследием России. В Центре проводится обучение как детей так и взрослых, желающих начать или продолжить изучение русского языка и культуры.

Мы полагаем, что взаимопонимание и сотрудничество представителей разных культур играет огромную роль в канадском обществе, где принцип многонациональности лежит в основе политики страны. Развитие и поддержка различных языков увеличивают культурное и языковое разнообразие канадского общества, способствуют развитию личности, взаимопониманию представителей разных национальностей и народностей, а также подтверждают идею принадлежности современного человека единому государству  - человечеству.

Наш Центр является членом Ассоциации Международных Языков Наследия, которая всемерно помогает организациям, занимающимся пропагандой и развитием языков наследия населения Канады. Эта Ассоциация обеспечивает преподавателей организаций-членов высококачественными курсами повышения квалификации.

-->
Занятия для детей проводятся в нашем Центре по субботам с 10 утра до 2 дня. Учебный год начинается в сентябре  после праздника Труда и заканчивается в начале июня. Расписание занятий для взрослых зависит от пожеланий группы и курса.

Центр также проводит занятия английским языком  и компьютерной граммотностью для взрослых. Это – бесплатные программы для иммигрантов с постоянным статусом и граждан Канады, спонсируемая из муниципальных средств.
Кроме этого, специалисты Центра помогают в подготовке к сдаче теоретического экзамена по вождению (5ый класс), а также готовят желающих к сдаче дорожного экзамена для получения водительских прав 7-ого класса.

 Русский Образовательный Центр является некоммерческой организацией, не получающей никаких государственных дотаций, за исключением фондов, предоставляемых для проведения занятий английским языком и компьютерной грамотностью, в связи с этим все услуги кроме компьютерных курсов и курсов английского языка , предоставляемые Центром – платные.